Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ibironke G$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Ibironke G. F. Neurobehavioral Consequences of Chronic Lead Intoxication: Effects of Vitamin E Supplementation [Електронний ресурс] / G. F. Ibironke, S. T. Adu // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 3. - С. 295-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_3_14 Досліджено зміни нейроповедінкових показників у мишей, викликані хронічним пероральним уведенням ацетату свинцю, та корекцію цих змін за допомогою вітаміну E. Тварин було розподілено на 3 групи: контрольну групу 1, що одержувала фізіологічний розчин (10 мл/кг), та групи 2 і 3, котрим протягом 90-та діб уводили 3000 мг/кг ацетату свинцю ізольовано або в комбінації з 13 М.О. вітаміну E відповідно. Свинцева інтоксикація зумовлювала суттєае (<$Eroman P~<<~0,05>) зменшення кількості зазирань в отвори під час проходження тесту "отвори в дошці" та часу, проведеного у відкритих рукавах "підвищеного" лабіринту. Інтоксикація також призводила до підвищення чутливості до болю, про що свідчили суттєві скорочення латентного періоду відсмикування хвоста та збільшення кількості "корчів", індукованих уведенням оцтової кислоти, у відповідних тестах. Періоди нерухомості у тестах підвішування за хвіст та примусового плавання в інтоксикованих тварин були довшими, ніж у контролі. Паралельне уведення вітаміну E тваринам групи 3 суттєво (<$Eroman P~<<~0,05>) нейтралізувало вказані негативні зрушення. Ставали більшими число зазирань в отвори та час, проведений у відкритих рукавах лабіринту; латентний період відсмикування хвоста подовжувався, а число "корчів" зменшувалося; періоди імобілізації у згаданих вище тестах скорочувалися. Отже, вітамін E, будучи потужним антиоксидантом, ефективно згладжує негативні нейроповедінкові наслідки свинцевої інтоксикації. | ||
| 2. |
Ibironke G. F. Sleep Deprivation-Induced Hyperalgesia in Rodents: Some Neurochemical Mechanisms [Електронний ресурс] / G. F. Ibironke, C. O. Ajonijebu // Нейрофизиология. - 2014. - Т. 46, № 5. - С. 463-467. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2014_46_5_6 Оцінено впливи позбавлення сну на пороги болю, що визначалися в термальних і хімічних ноцицептивних тестах. Дорослих самців щурів лінії Вістар і мишей було рандомізовано розподілено на 3 групи: тварини без депривації (контроль), піддані позбавленню сну протягом 24 год, а також піддані позбавленню сну з попереднім уведенням або антагоніста гістамінових H2-рецепторів ціметидіну, або блокатора холінергічних рецепторів атропіну. Позбавлення сну призводило до вірогідних зменшень латентних періодів моторних реакцій у тестах гарячої пластинки та відсмикування хвоста, суттєвого збільшення кількості "корчів" у відповідному тесті з внутрішньоочеревинним уведенням оцтової кислоти та до вірогідного збільшення тривалості лизання кінцівки у формаліновому тесті (P << 0,05 у всіх випадках). Зміни індексів у всіх термальних і хімічних тестах свідчили про розвиток помітної гіпералгезії. Попередні введення ціметидину та атропіну значною мірою усували ці прояви гіпералгезії, викликані позбавленням сну, на що вказувало збільшення латентних періодів захисних реакцій в обох використаних термальних тестах. Отже, і гістамінергічна, і холінергічна системи відіграють істотну роль у гіпералгезії, викликаній позбавленням сну. | ||
| 3. |
Ibironke G. F. Forced Swimming Stress-Related Hypoalgesia: Nondependence on the Histaminergic Mechanisms [Електронний ресурс] / G. F. Ibironke, K. S. Rasak // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 4. - С. 380-384. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_4_12 | ||
| 4. |
Ibironke G. F. Effects of Beta-Adrenergic Blockade on Diabetes-Induced Neurobehavioral Alterations in Mice [Електронний ресурс] / G. F. Ibironke, O. S. Asifat // Нейрофизиология. - 2017. - Т. 49, № 4. - С. 313-317. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2017_49_4_8 Оцінено нейроповедінкові показники в трьох групах білих мишей-самців; використовували тест відкритого поля, припіднятий лабіринт, тест-пристрій з освітленим та темним відсіками та дошку з "нірками" (отворами). Миші контрольної групи були інтактними, а в двох інших групах ндукували розвиток діабету (одноразові внутрішньоочеревинні ін'єкції 120 мг/кг аллоксану). У третій групі милам перед уведенням аллоксану внутрішньоочеревинно ін'єкували 40 мг/кг неспецифічного антагоніста бета-адренорецепторів пропранололу. У мишей із діабетом усі тестовані нейроповедінкові показники в чотирьох згаданих тестах були суттєво (P << 0,05) меншими, ніж такі в контрольній групі. Частота стійок і епізодів грумінгу в тесті відкритого поля, кількість входів до відкритих рукавів піднятого лабіринту та час, проведений у таких рукавах, а також кількість зазирань у "нірки" у відповідному тесті демонстрували найзначніші зниження (більше ніж дворазові). Попереднє введення пропранололу призводило до суттєвої (P << 0,05) нормалізації всіх вказаних нейроповедінкових феноменів; така нормалізація щодо інтенсивності локомоції, частоти грумінгу, часу, проведеного у відкритих рукавах лабіринту, та обох показників у тесті з двома відсіками була практично повною. Отже, діабет у використаній моделі супроводжується розвитком ненормально високої тривожності. Активність бета-адренергічної системи суттєво залучена у формування такого стану; фармакологічне блокування бета-адренорецепторів забезпечує сутві анксіолітичні ефекти. | ||
| 5. |
Ibironke G. F. Effects of the Extract of Calophyllum Inophyllum on Behavioral Indices in Rodents [Електронний ресурс] / G. F. Ibironke, O. G. Ugege // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 1. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_1_11 Досліджено модифікації поведінки, що викликались у гризунів уведенням екстракту з листя Calophyllum inophyllum (C. i.), за умов 4-х нейроповедінкових тестів. Використовували внутрішньоочеревинні ін'єкції концентрованого екстракту в дозах 50, 100 та 200 мг/кг; спостережувані ефекти порівнювали з дією 1 мг/кг діазепаму. В тесті "дошка з отворами" введення екстракту C. i. мишам дозозалежно суттєво пригнічували прояви дослідницької поведінки (кількість зазирань в отвори), тоді як у камері з темним та освітленим відсіками після ін'єкцій екстракту спостерігалося значне збільшення тривалості перебування цих тварин у темному компартменті. В тесті відкритого поля на мишах ін'єкції екстракту C. i. призводили до помітного, хоча й статистично невірогідного зменшення загальної інтенсивності локомоції (кількості перетнутих квадратів), причому кількість проявів дослідницької поведінки ("стійок") зменшувалася дуже суттєво. Кількість епізодів грумінгу також ставала меншою, але пригнічення поведінки даного виду було слабшим. Результати тестування щурів у піднятому лабіринті показали, що тривалість перебування тварин у закритих рукавах лабіринту була за всіх доз екстракту вірогідно більшою, ніж у контролі. Отже, екстракт із листя C. i., котрий вміщує суттєву кількість біологічно активних сполук, демонструє значну седативну активність. Ця активність поєднується з певною анксіогенною дією. Одержані результати також свідчать про те, що анксіолітичні/анксіогенні впливи певного тест-агента, виявлені в різних поведінкових тестах, не є цілком ідентичними. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |